Він був музика. Нотний чарівник.
Дієзи щедро сіяв та бемолі.
Ходив довкола неспокійний вік,
тримаючи небесну парасолю.
Хтось десь молився. Правив. Жито жав.
За війнами летіла смерть з косою.
А він роботи іншої не знав,
як дивною ділитися красою.
Вже інший час у вікнах розтає.
Проблеми скрізь нові і всюдисущі.
Нема музики. Музика ще є.
І є краса, тонка і невмируща.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874718
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2020
автор: rutzt