Цвіте весна білим цвітом вишня
Вітер,розсипає додолу білий цвіт.
Я згадую,про тебе дні колишні
О ,мій Боже ,де мої двадцять літ!
Так хочеться ,тепла щоб хтось зігрів
Лебединим крилом обняв до себе.
В ночі,ясним місяцем зорів
Дарував,ясні зорі для тебе.
Давно,відцвіла вишня у саду
Прийшло ,у наш рай -літо молоде.
А я тебе ,все виглядаю і жду
Поміж хмарок ,як сонце золоте.
Розлився дощ,змиває твої сліди
І біжить ,струмочком сліз з душі.
Скажи,чому любов не зберегли?...
Розійшлись,з тобою наші путі.
Полетіла,лебідкою у світи
І обміліла, ріка кохання.
До нашого раю спалені мости
У твої сни ,прийду як зірка рання.
Я ,защебечу пташкою у вікні
Заспіваю ,ніжну пісню про любов.
Голос ,почуєш у глибокім сні ...
І захочеш ,зустріти мене знов.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874687
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2020
автор: Чайківчанка