СПОГАДИ З ВОКЗАЛУ

О  ти  мене  не  бачив,  не  уздрів...
Дивився  все  далекими  очима,
Неначе  поміж  нами  -  сто  морів
І  океану  далечінь  незрима.

А  поміж  нами  був  єдиний  крок,
Я  навіть  в  серці  відчувала  спалах.
Холодний  погляд  і  гіркий  урок.
Багато  слів...  та  жодних  не  сказала.

То  не  біда...  Пройшов  не  перший  рік.
Любити  -  це  не  гріх,  любити  треба.
Ти  все  шукав  до  серця  свого  лік.
Лікують  душу  у  висотах  Неба.

Перед  тобою  й  досі  сто  річок...
Розбите  серце  не  знайде  причалу.
А  був  колись  між  нами  тільки  крок,
Тепер  півсвіту  й  спогади  з  вокзалу.
11.03.20  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871803
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2020
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА