Ні ! Це спогади , минуле .
Непотрібні . Промайнуло
все в житті , і тільки згадки
Непокоять душу-латку.
Спомин. Тихий стогін. Владо
Серце точать чари Лади.
Ні ! Забути. Забруднилась.
Схаменутись. Я втомилась.
Зачинитись у коморі ,
Вгамувати спрагу долі.
Це майбутнє. І покора
допікає серце хворе.
Щезну? Ні ! Мене впіймають:
Голки встромлять. Роздирають
на шматки безбарвне тіло.
Мертва. Серце лиш злетіло.
25.03.04
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=8707
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.11.2005
автор: Vilna