Під парканом легке шарудіння,
Це вітрець із чебрецем заграє,
Його взяло, легеньке сумління,
А чи час, вже й веснянки настає?
Ряд листочків, у повздовж фіалок,
Тихий шепіт, то ж ведуть розмову,
Ми чекаєм, давненько на бджілок,
Рясно вмиті, ранньою росою.
А чебрець дума, погляд до неба,
Ці панянки праві, сонце вище,
Враз із вітром, вже здійнятись спроба,
Сил зібравши,бажання найвище.
Тепла б більше, мені ж іще рано,
Фіалки чують, співочу мову,
Весна й вітер завели сопрано,
Хоч йому сумно, слухав слухняно.
23.03.2020р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2020
автор: Ніна Незламна