Весняний подих

Весняний  подих  кружляє  навкруги,
Зве  відпочити    на  лоні  природи,
Сріблиться  річка  між    мілкі  береги,
Яскраве  сонце,  не  втрачай  нагоди.

Злате  проміння  утопа  у  водах,
Легенька  хвилька  здіймає  оксамит,
 Рибинок  кілька,  наче  в  хороводі,
Круги  розводять,    неначе  шлють  привіт.

Весняний  подих,  мелодія  весни,
У  первоцвітах,  у  вербах  розквітне,
Я  вдихну  трунок,  вже  так  легко  мені.

О,  неповторний,  весняний  дивосвіт!
Несмілі  бджілки  ,  крокусів  цілунки,
Краса  мімози,  вражає  дивоцвіт,
Жіноча  ніжність  у  веснянім  трунку!

Вітер,  веселий,  як  молодий  скрипаль,
Буйний  зненацька,  як  в  хаус  -    музиці,
Часом  і  лагідний,  розвіє  печаль,
 Ладен  коритись    веснянці    -  владиці.

Весняний  подих,  за  мить  віяв  теплом,
Трави  сонливість,  пригорне  у  обійми,
У  силу  вбереться,  зеленим  клинком,
Блакитне  небо  звільниться  від  пітьми.

Весни  чарівність,  не  втратила  нагоди,
Налюбуватись,  ловлю  подих  весни,
Неначе  в  казці  на  лоні  природи,
Попрошу  Бога,    не  знати  б  нам  війни.
                                             
                                                     21.03.2020

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869563
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2020
автор: Ніна Незламна