Людоньки! Ви хочете мати добро?
То творіть його.
Що нам для спасіння треба?
Неба! Неба?
Землю як загадили.
І що ж ми своїм дітям
Залишимо у спадок?
Упадок. Моральний надлом.
Життя виносимо на лом.
Чом, чом в душі такий неспокій?
Миру чом у ній нема?
І страх принесла не лише
Короновірусна біда.
А може скинемо маски,
За якими ховається
Бездушність, нелюдяність,
Негідність, запроданство...,
Щоб чимдуж крикнути:
"Ісусе, Сину Божий,
Помилуй нас!"
Він - Бог живих, а не мертвих.
Тому, у кого ще жива душа
Шукайте Господа Христа,
А, знайшовши, майте,
Тримайте його у душі,
Не відпускайте ні на мить,
А то без нього
Не зможемо жить.
Бо коли в людини не стає душі -
О! Лихо, лихо тоді на землі.
Слухайте Боже Слово,
Читайте Святе Писання.
Це - потреба душі.
Слово його - хліб духовний,
Що дає світові Життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869211
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2020
автор: яся