Не любимо як тих хто дав життя

Перед  душею  є  всього  лиш  дві  дороги:
Чи  смерті  -  темрява,  чи  вічний  світ  життя,
Одна  до  Бога  нас  веде,  друга  -  від  Бога,
Наш  вибір:  райські,  чи  пекельні  почуття.  
Чи  учнями  Христа    іти  за  Ним  до  раю,
Чи  в  пекло  тягне    хай  диявола  пиха,
Сама  душа  собі  дорогу  обирає:
Життя  святого  -  шлях,  чи  смерті  і  гріха.

Творця  життя  Закон  -  на  всі  віки  незмінний:
Освоїти  душі  уміння  -  "я  люблю"
Люблю  так,  як  Христос  -  Творця  з  Його    творінням,
Свавільних  беззаконь  немає  у  раю!
Хто  любить  Бога,  той  і  створених    Ним  -  любить,
Той  не  спричинить  біль  Даруючим  життя,
Бо  той  не  зробить  зла  ані  собі,  ні  людям,
Хто  має    від  Христа  -  "  люблю"  серцебиття.  

Спаситель  душ  -  Христос,    на  Себе  взявши  вирок:
"За  гріх  -  відплата    смерть"  здобув  для  грішних  шанс:
Щоб  в  смертному  гріху  покаялася  щиро
Перед  своїм  Святим  Спасителем  -  душа.
Даруючих  життя  -  союз:  Бог  -  батько  -  мати,
За  найдорожчий  Дар,  не  любимо  якщо,
Виходить,  що  душа  із  двох  доріг  обрати,
Схотіла  ту,  де  без  любові  ми  -  ніщо.

 #####

Бог  создал    нам  жизнь,  всех  дороже  миров,
Константою  в  ней,  взяв    фундамент    -  любовь,
Он  создал    союз  нам:  родители  -  дети.
И  дал  для  жилья  дом  -    земную  планету.
На  Давших    чтоб  жизнь,    получившие  жизнь,  
Не  смели  смотреть    никогда  сверху  вниз.
На  Давшего  жизнь  свысока  коль  взираем,
Душа    остаётся    изгоем  из  рая.

Так  создал  Творец,    чтобы  в  вечном  раю,
Ритм  сердца  у  всех  был  святым  "я  люблю"  -
Того,  Кто  жизнь  дал,  и  жизнь    в  дар  получивших,
Коль  мы  не  в  раю,  значит  средь  согрешивших,
Средь  тех,  кто  решил  на  Создавшего  жизнь,  
Свершив  смертный  грех,  посмотреть  сверху  вниз,
ПредАвших  Закон    для  святой  вечной  жизни,
Кто,  вместо  "люблю",    ритм  избрал  эгоизма.

Вернуться  чтоб  в  рай  могла  наша  душа,
Христос  на  Кресте    для  неё    добыл  шанс,
Чтоб  в  смертном  грехе  перед  Ним  повиниться,
И,  следом  за  Ним,  в  рай  святой  возвратиться.
Решает  душа:  повиниться  иль  нет,
Идти  -  не  идти  за  Спасителем  вслед,
Решать  только    нам:  две  дороги  пред  нами,
Путь  в  рай  или  в  ад  -  выбираем  мы  сами.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869187
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2020
автор: Ведомая любовью