Заколиши мене, весняний сон.
У задзеркаллі вікон порожнеча.
Лиш іноді в деревах антифон
Південним вітром розтривожить вечір.
Заколиши, торкнися до чола.
Зітри сльозу свічі, що не згоріла.
Даруй безмежжя ніжності й тепла,
Чарівність тиші і блаженство тіла.
Мережить вікна світло ліхтарів.
Нічне шатро все нижче над землею.
Обіймами так ніжно обігрів.
Підноситься душа до апогею...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2020
автор: Тамара Шкіндер