Впавші, хто ще чіпляється пожити

Застій,  апатія  –  негоду,  стресс  чекаємо,
Аби  зібратись,  стрімко  встати  хоч  на  бій.
В  цю  ж  зимку  –  ні  заметів,  ні  завійниць-граєк,
Ні  снігокру́тниць  залипа́йних  волочбі.
…Наскласти  в  силу  маю  проти  хуги  й  хвищі  –
Депреську  безфортунну,  чарку,  шмарклі!
Та  заметільниці  й  у  лютому  не  свищуть.
…Без  Перемоги  ж  -  хтось,  весні,  не  адміралик…

Так,  впавші,  і  хто  ще  чіпляється  пожити,
Вимолюють  –  загальні  біди  людству,
Аби  підвестись,  щоб  покликали  їх,  битих…

…Чи  фуги  –  знають,  де  привітні  їм  безглузді?
Відомо  віхолам,  де  їм  хвіртки́  відкриті?

09.02.20  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864455
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2020
автор: Юхниця Євген