А серце кохало двох

А  серце  кохало  двох
І  щастя  спрагло  жадало.
Не  знало  б  життя  тривог,
Якби  ж  у  душі  не  палало.

В  очах  твоїх  бачила  спокій,
Та  ніжність  твоя  огортала.
І  неначе  у  ямі  глибокій,
Де  подіти  себе,  не  знала.

Та  у  серці  все  дужче  болить,
Гірку  правду  воно  відчуває.
Поверну  я  реальність  на  мить,
Бо  удома  мене  все  ж  чекають.

Нащо  ж  я  тебе  бачу  у  снах?
Не  приходь  ти  до  мене,  благаю!
Моя  доля  —  у  твоїх  руках,
Розум  проти,  та  серце  кохає.

Моя  доля  розділена  навпіл,
А  серденько  все  прагне  дурниць.
Ти  залиш  мене  просто,  без  жартів,
Й  не  показуй  своїх  ти  зіниць.

Ти  дозволь  мені  просто  кохати,
Та  одному  лиш  вірність  вручить.
Моє  серце  з  твоїм  роз'єднати,
Хоч  нехай  і  навіки  болить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2020
автор: В.О Кароока