Сьогодні ,25 01.2010 десять років, як моя мама відійшла у вічне життя. Тато ,31 01 2011 дев'ять років .А Чоловіка, немає вже три роки 07 02.2017 Всі, у вічність відійшли у заметіль зимою. Одне ,за одним через тиждень. Нехай земля вам буде пухом. Я сумую, за вами дуже дуже.
ПРИСВ'ЯТА БАТЬКАМ
Зима, заметіль... Пече, мороз лютий-
Надворі вирує сніжний ураган
Цю мить мені ніколи не забути...
Від втрати , серце щемить, болить до ран.
Я в цей смутний день втратила багато...
Найдорожчий скарб - матусю на землі.
Пів сиротою стала - Отча хата
Обірвалось життя... і очі в сльозі.
Замовкли навіки мамині уста
Згасло моє сонце... зайшло в тумани.
Чорна хустина... Ллє гірка сльоза-
Як пережити... немає вже мами.
Небо снігами сліди замітає ...
Холодом пронизує душу зима.
Знову, через рік чорний ворон кряче...
Затужив за мамою тато... Тата нема .
Рік, за роком... море сліз дні і ночі
У моїм серці, поселилась журба.
Коли відходять рідні... найдорожчі-
Не бачиш, білого світу... завжди зима.
Сумно.... День,як чорна ніч - без вас...
Сонечко світить...та й душу не гріє .
Так швидко пролетіли літа і час
Я ,живу моє серденько за вами мліє.
Пробачте,рідні! - за розлуку літа!
За сивину, на скронях і тривоги.
У боргу перед вами завжди я
Дякую, за все і клонюсь у ноги .
До Всевишнього я молюся щиро...
У Храмі за упокій запалюю свічу .
Несу ,червоні троянди на могилу.
І прошу, блаженство для душі у раю.
Дорогенькі батьки, без вас я сирота !
І шукаю, фотографії давніх літ.
Згадую тихий рай, де цвіте моя весна
черпнути, радості з дитинства світ.
Я одинока , як тополя у полі...
Куди вітер нахилить туди і гнусь.
Шмагає душу...Роздирає, віття голі
Удаль, відлетіли голуби...Я, журюсь.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
ПАМ'ЯТАЮ... ЛЮБЛЮ... СУМУЮ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862480
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2020
автор: Чайківчанка