Вона опікою душила так його,
Що викликала не подяку, – алергію.
Під ніс твердила: «Неодмінно зрозуміє…»
А він бажав, щоб залишила одного́.
Не все добро для інших, що й для нас –
Ця істина дається часом пізно.
У рамках декому задушливо і тісно.
Опора іншому потрібна повсякчас.
Своїм сліпим жіночим почуттям
Не можем захистити і поправить.
– Всі добросердні наміри – лукаві, –
Навіюється помилка́ми нам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861372
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.01.2020
автор: Оксана Дністран