Миколай Святий спішить
До дітей сьогодні,
бо важлива казки мить,
справи благородні.
Вправно ще дідусь біжить
По снігу холоднім.
Дітки чемні та слухняні,
Вчились на відмінно.
Постолята незрівняні
Приведуть незмінно
Дідуся до Йванка, Гані…
До усіх сумлінних.
Миколай чудесний наш
Пише все у книгу.
Він - добра незмінний страж!
Просять дітки снігу,
Щоб зимі вернувсь кураж,
Просять миру, сміху…
Так, змінилися часи,
Запити століття.
Хтось послабив пояси,
Хтось згубив суцвіття.
Рід позбавили краси,
Поламали віття…
Різні у дітей прохання,
Миколай спітнів увесь.
Як утілити бажання,
Зберегти і рід, і честь..
Вже не просить ляльку Таня –
Татко там далеко десь…
Як же просто під подушку
Класти гарні забавки…
Як малу потішить душу?
Війни – зовсім не байки.
І лишивсь ведмедик з плюшу
Там, на дні життя ріки...
Миколай Святий лиш пішки
Корить милі чимал.і
Від добра і щастя віжки –
Збоку, на святій полі,
Та ріжечок ще від Книжки –
Про життя на цій Землі.
Добре серце в Миколая.
За людей він вболіває,
Тож бажання всі спевняє!
19 грудня 2019
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858528
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2019
автор: палома