Відцвітають роки, наче мальви в саду біля хати.
Не повернеш назад, ані рік, ані день, ані мить...
Вже холодна зима, притрусила все снігом лапатим.
Та за цвітом пахучим, душа за весною болить.
За солодким цілунком з коханим у тихому сквері.
За теплим дощем, що водив по калужах весну.
За тобою, що серце залишив лише на папері...
Мрії мрії дівочі, через вас я в ночі не засну.
Відцвітають роки, де купалося сонце в багрянці.
В черешневім саду, облітав на траву білий цвіт.
Коли місяць кружляв із зірками в вечірньому танці.
Загубила тебе у цій віхолі прожитих літ...
Вже холодна зима, притрусила все снігом лапатим.
Та за цвітом пахучим, душа за весною болить.
Відцвітають роки, наче мальви в саду біля хати.
Не повернеш назад, ані рік, ані день, ані мить...
автор: Лариса Мандзюк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858066
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2019
автор: -