Розбивається серце, як глечик на друзки,
Та із відчаю плаче душа.
Я скидаю з плечей негатив, як ту стружку,
І тепер у твій бік я - глуха.
Не спиняй, не вмовляй, бо це так недоречно,
Ти утратив довіру мою.
Більш не зможеш сховати свою безсердечність,
Я побачила ницість усю.
Я тебе залишаю на цім перехресті
І ні кроку не зроблю назад.
Не принизиш ти більше ні гідності, й честі...
Закінчився терпимості час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856657
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2019
автор: Ольга Калина