Осінній абрис

Відшелестіла  листопадом  осінь,
Безлисто  усміхнулась  у  вітрах.
Захмар”ям  сірим  пригорнула  просинь,
Вмостилась  тихо  на  моїх  плечах.
Обвітрила  пониклі  хризантеми,
Такі  замерзлі,  збляклі…і  живі.
Відголосила  у  німому  щемі,
Відкланявшись  у  краплі  дощові.
А  скільки  смутку  прилягло  в  туманах!
Відтінків  сірих  звисла  пелена.
Стирається  осіння  панорама…
Засніжено  лягає  білизна.
Зима…

Абрис,  обрис  -  окреслення  образами  якогось  змісту,  явища.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856574
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2019
автор: Тетяна Луківська