Коли небо чуже, то і хмари чужі
І дощі тут також чужі.
Я додому лечу, я за ним затужив,
Там все рідне мені до душі.
Пр:
Коли в серці надія є,
З чужини лише мах крила.
Пам’ятаю завжди своє,
Пам'ять силу мені дала.
Україною я живу,
Хоч між нами лежить межа.
Я впаду у свою траву,
Тут для мене трава чужа.
Коли небо чуже, то і хмари чужі
І дощі тут також чужі.
Я додому лечу, я за ним затужив,
Там все рідне мені до душі.
Пр.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854638
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2019
автор: Віталій Назарук