Я ЗІГРАЮ ТОБІ

Грішну  пристрасть  поклавши  на  втомлені  ноти,
В  Рея  Чарльза  вкраду  романтичність  і  звук,
І  допоки  не  вмре  над  штульрамою  дотик,
На  роялі  життя,  я  зіграю  свій  блюз.

Я  зіграю  для  тебе,  все  що  є  на  душі,
Так,  що  вийде  крізь  пальці  із  вени  вся  кров,
Хай  ця  «музика  вітру»  затремтить  уночі,
Та  розбудить  забуту  тобою  любов.

Про  кохання  зіграю,  як  ніхто  ще  не  грав,
З  клавіш  вижму  останню  сльозинку-росу,
І  в  повітря  вдихнувши  інтервали  октав,
В  блюз  душевний,  твою  заплету  я  красу!

Чорні  клавіши  стогнуть,  а  білі  сміються,
Все  так  само  в  житті,  Бог  лиш  нам  диригент,
Давно  очі  сухі,  гіркі  сльози  не  ллються…
Так  для  кого  й  чому,  стер  всі  пальці  я  вщент?

Знов  для  тебе  я  граю  немовби  в  останнє,
На  шипи  схожі  клавіши  білих  троянд,
Кров  стікає  по  ним,  в  небо  синє  лунає
Голос  хриплий  і  впертий:  Тебе  не  віддам!

Грішну  пристрасть  поклавши  на  втомлені  ноти,
Я  зігнувся  вже  й  сам  над  роялем  життя,
Та  я  гратиму  далі,  старатимусь  доти,
Поки  з  пальців  кривавих  не  вийде  душа.

Я  й  на  небі  ділитимусь  блюзом  кохання,
І  хай  янголи  скажуть  мені  онімій,
Не  закину  і  гратиму  поки  десь  зрання,
Ти  на  хмарах,  не  скажеш,  що  я  тільки  твій.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853593
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2019
автор: Ярослав Ланьо