Ти – серпня полудневого дитя,
Бурхливий водограй гірської річки.
Таланту і достойних кроків стяг,
Золочений дукат на грудях нічки.
Ти горло пересохлої трави,
Що спрагло смокче дощ із правди-хмари,
Пораненим фрегатам – острови,
Оази диво між пісків Сахари.
Ти сад і водночас для саду плед.
Хай не скуштую я твоєї груші,
Мені важливо, щоб ти йшов вперед,
Ніс краєм факел, світлив світ і душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853528
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)