Сядь на хвильку матусю, спочинь,
Подивись в небеса, яка синь,
Чорнобривців привабливий квіт
Зачаровує вже стільки літ
Ти, так любиш, той квіт восени
З ними, пройдені довгі шляхи,-
Це, як символ і твій оберіг
Щемна згадка про рідний поріг
Сядь на хвильку, матусю, спочинь,
Подивись в небеса, яка синь,
Витри сльози, не плач, не журись,
Я ж люблю тебе так, як колись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850786
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик