Пробач, матусю, що не повернуся,
Мої крилята кличуть небеса,
До Бога там з молитвою звернуся:
Не кров хай трави зрошує – роса.
За мною, рідна, плакати не треба:
Ворожим кулям не дістать туди,
Ти ж біль свій передай плакучим вербам,
Бо нас у небі – тисячні ряди.
Не плач, матусю, від сльози слабіють,
Я ж хочу, щоб міцною ти була.
Знаю, що серденько твоє за мною мліє.
Молись, щоб Україна відбулась!
23.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850642
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2019
автор: Ганна Верес