Як одинокі віти

Прийди  до  мене,  чую  тихий  подих
І  кроки,з  миттю  кожною  чіткіш,
Торкнись  рукою  ніжності  та  вроди
Не  відпускай,  ніколи  мене  більш

Ось  тут,  щасливий,  дорогий  куточок,
Який  створили  у  своїм  житті
І  кожен  день,  як  серденька  дзвіночок
Таких  чудових  митей  на  землі

Купаємось  у  щасті,  ніби  діти
Кружляють  каруселі,  як  колись,
А  порізнь  ми,  як  одинокі  віти,
Що  з  буйним  вітром  в  далеч  понеслись.  



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик