розмиті обриси

на  стінах  днів  закреслених  клинописи_
цей  протяг_  диригент  завіс  скавчання_
останній  аргумент  в  системі  доказів
не  витримає  впертого  мовчання_
>
розтане  тло_  не  стане  рим  для  сповіді_
цей  білий  дим_  ці  оси  на  вустах_
цей  першострах,  що  був  до  часу  подивом,
крізь  крицю  снів  свідомих  проростав_
>
порожнього  хреста  розмиті  обриси,
важка  глибінь  /  осінній  вовчий  плач,
окислені  свинцем  дощу  клинописи,
шипить  між  скронь  найтонших  хвиль  приймач_
>
нарешті  штиль_  освячені  відсутністю
слова  до  слів  –  магнітні  полюси_
зашептані  химер  нервові  сутності
лягли  під  срібний  блиск  Її  коси_

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850532
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.10.2019
автор: Ки Ба 1