її висмоктують до білої води
складні взаємини із внутрішнім коханцем_
причини й наслідки - в таблиці та ряди,
бджола засохла у порожній склянці,
обличчя мимобіжних сіромах,
зачини без сюжету й епілогу<
вона прискорює своє серцебиття,
проймає сміхом окіл порожнечі,
освячує презирством почуття,
вслухаючись як пил вкриває речі,
сплітає павутиння в снах чужих_
>
вона спроваджує порожніх та блідих
за льодяний поріг пустих ілюзій,
щоб потім жодного не пригадати з них,
йдучи в нікуди по найтоншій смузі,
лишаючи як докази сліди -
розчахнуті зів’ялі чорні квіти,
її висмоктують до білої води
й ведуть туди, де чорне сонце світить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850294
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.10.2019
автор: Ки Ба 1