Циганка

Колись  давно,  в  оті  часи
Мені  циганка  ворожила,
А  була  дивної  краси
Я  руку  їй  позолотила

Стояв  чудовий,  гожий  день
Краса  торкала  всі  округи,
Багато  було  див-ідей
До  нас  доносилися  звуки

Хвилина  швидко  так  пройшла,
Хотіла  швидше  все  скінчити
Та  юна  зовсім  я  була.
Тому  не  знала,як  вчинити?

Вже  не  могла  зовсім  чекати
А  думка  правильна  не  йшла
І  ось  насмілилась  сказати:
"Що  поворожу  Вам  і  я"

Вона  словам  так  здивувалась,
Сказавши  з  сміхом,  що  мала,
А  я  тихенько  намагалась
Їй  розповісти  про  життя

В  житті  у  Вашім  невгамовнім
Подія  станеться  одна,
Хоч  Ви  красива,  правда,  зовні
Та  хитра  вдача  в  Вас  така

Колись  зустрінеться  сміливець,
Обірве  нитку  жадоби,
Хоч  я  зовсім  і  не  провидець
Та  сльози  проллєте  і  Ви

Вона  зі  злоби  посиніла
І  очі  кидали  вогні,
А  я  корила,  що  зустріла
Жахливий  слід,  лишив  в  душі.















адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850195
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик