Ходить поважная пані стежками
Землю повсюди вкриває листками,
Шле нам приємну і теплую днину
Каже:"У далеч я швидко полину"
Все обдивлюсь, як там лист і струмочок,
Як там кущі, що стоять у рядочок,
Чом зажурилась калина у лузі
Все віддаючись, осінній спокусі?
Квіти осінні, що там поробляють
Ніжні голівки до сонця схиляють?
А біля ставу верба зажурилась
Мабуть легенько вона притомилась?
Тихо кружляють осіннії ноти
Так чарівної і милої вроди,
Осінь дарує чудові світанки
Ось уже з листя зіткала Фіранки
Все так чарівно, краса вже та й годі
Треба подякувать, вмілій природі,
Світ у полоні в звабливої пані,
Як же комфортно в осінньому стані?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849822
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик