обійстя тиші


пробите  сміхом  чорне  дно  душі_
під  снігом  гриму  сором  багряніє_
зупинено  бажань  саморушій,
колючий  погляд    серця  крицю  виїв_
>
ключ  крижаний  в  долоні  не  тримай_
в  ніч  кажани  летять  неначе  попіл_
коли  свинцем    заплаче    неба    край
заклякнуть  скельця  у  калейдоскопі_
>
напружена  вібрація  повік_
холодні  пальці  жалять  струмом  скроні_
самотній  метроном  /  зворотній  лік
обійстя  тиші  лінії  червоні_

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849680
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.09.2019
автор: Ки Ба 1