Курличуть журавлі у дощовому небі,
прощаючись з домівкою-аж до весни.
Настала осінь-їм летіти треба,
бо допікають вже дощі і холоди.
Опавшим листям вітер грає,
і геть гілки верба схилила до землі.
Ще гронами виноград дозрілий сяє,
наче ковтаючи від сонця ніжні промінці.
Літня пора навірно відлетіла з журавлями,
і осінь набирає уже,ще більших сил.
Дощові каплі на вікні картину малювали,
показуючи мокрий осені порив.
Ще золотом вбирає осінь все навколо,
і як художник замалявує зелені кольри.
Але зима все поміняє й скоро,
коли землю засиплють білі сніги.
А поки що на дворі жовта осінь,
а поки,що летять у небі журавлі.
В саду стоять дерева як моделі модні,
на подіумі -в різні кольори одіті всі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849581
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2019
автор: Бабич