Андрій Вознесенський
Пісня з рок-опери
"Юнона" та "Авось"
(переклад з російської)
Ти мене на світанку розбудиш,
Босоніж вийдеш слідом й заплачеш,
Ти ніколи мене не забудеш,
І ніколи мене не побачиш.
Я прикрию тебе від застуди:
«Святий Боже! Як серденько скаче!
Я ніколи тебе не забуду,
Я ніколи тебе не побачу!»
Воду бухти у зморшках загати,
Біржу й Адміралтейськії грати –
Все оце зможу я пригадати,
Все життя буду я пам`ятати.
Скрізь кохання твоє бездоганне
Озираються вишні довкола.
Повертатись – прикмета погана,
Я тебе не побачу ніколи.
І хоч навіть колись доведеться
Нам удруге сюди повернути,
Знаю, щастя від нас відвернеться,
Разом більше не здатні ми бути.
І таке незначне і мізерне
Буде наше непорозуміння,
Що майбутньої тямкості зерня
Не з`єднає нас більше віднині.
Похитнеться безглуздя споруда
З фраз, що птахом злітають неначе:
«Я ніколи тебе не забуду!»
«Я ніколи тебе не побачу!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849358
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2019
автор: Борисовна