Ти моє Сонце, Місяць, мої зорі
Мій день і ніч,- усі мої думки
Пливуть до океану, у покорі
Сенс каравану,як в голках нитки
Червоні, золотаві, у блакиті
Як очі твої синява в імлі
Я так люблю ловити дивомиті
І завмирати, пальцем на чолі
Малюю, і на аркуші діброви
Рясніють, відбиваючись від рис
Птахоювелетнем малюю густі брови
Спускаючись лісами, .... скільки криз
Хвилинами мовчання,- співчуваю..
І знову, знову, знову відлетять........
Я хочу, щоб ти знав, що я кохаю
Бо завтра можу й слова не сказать....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849171
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.09.2019
автор: Ольга Ратинська