Вже вересень вранішнім холодом дихає...
Вже втомлене сонце раніше до сну...
А довгий вже вечір приспля-заколихує...
Пташки подались по майбутню весну...
І листя зелене, та айстри розквітли...
І темною стала у річці вода...
І день хоч ясний, по-осінньому світлий,
Стрижі відлетіли - сумні провода...
Повітря бринить від запахів нових -
Тут ватри з хмелини, тут запах жоржин...
Із вересня шлях веде до Покрови
Під спалахи стигло-червоних шипшин...
Ще небо прозоре, ще хмари далеко...
За сім замків сховані сірі дощі...
Та вже самотіє гніздечко лелеки...
І дні... Хоч і теплі - осінні, не ті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847681
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.09.2019
автор: Волинянка