Ніхто не бачив Бога і не всяк його може
збагнути, пізнати. Та він дарує нам свою любов, радість
життя, себе - у святому хлібі, у вині. Він дарує нам життя
і добро у світлі й нинішнього дня. Його блаженство відчу-
ваєш, коли кохаєш.
Бог з нами. Він у тобі, у мені, у нас. Він
єднає нас. Його любов є незбагненна і творить дива. Лише
з ним життя набирає зміст. І хай кожен з нас відчує свій
духовний зріст.
Зростає душа у любові. Одягнімо одежі ми
нові. Одяг праведності одягаєм і любов у терпінні приймаєм.
І дає Бог пізнати себе через Слово своє, яким
промовляє до нас " Любіть один одного як я вас полюбив".
І розум, і серце, і волю свобідну маєм. Та як усе це між собою
поєднати, щоб Бога живого пізнати?
Якщо правильних знань не маємо, то у темряві
дня і ночі повсякчас перебуваємо. І оту любов не бачуть очі,
і вуха не чують отої любові. А вона у Слові, Божім Слові. І як
їй у серце потрапити, бо там її місце, там вона народжується.
А! Ще не час. Волю свобідну маєм та як поступати не знаєм.
І полишаємо свою любов, і відрікаємося тих,
кого любимо, і зраджуємо коханих, і розпинаємо того, хто з
любові до нас життя своє віддав, бо ми є немічні і безсилі
перед своїми страхами, пристрастями, спокусами цього світу
славою, багатством, владою.
Перебуваймо у Божій любові і матимемо силу.
Вірите? По вашій вірі і буде вам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847633
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.09.2019
автор: яся