Гомоніла душа до душі,
Обіймались теплом у тривозі.
Надбігають осінні дощі,
А вони ще зустрітись не в змозі.
Й розливаються щемом в туман
Вересневої, в досвітку, днини.
І шукають між листям талан,
Що життєві дороги згубили.
І печаль закрадається в них,
В перемішку із ніжністю ллється.
Скоро осінь пошле падолист,
Їхня ж осінь в чеканні минеться.
Та душа все душі гомонить,
Що у літо ввібралась назавжди.
Що кохання зимі не спинить
І не треба ні кривди, ні правди.
08.09.19
світлина автора: Валентина Ланевич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847563
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2019
автор: Валентина Ланевич