Ранок. Кафе. Марія пила каву та дивилася у вікно. Поруч дорога, де сновигали автомобілі.
«Мить життя... Насолоджуйтеся нею! Усі кудись поспішають. Цікаво, куди? Зупиніться!» — промовила вона в думках, розглядаючи машини, які проїжджали повз кафе.
Зненацька рух зупинився, щоб молодий чоловік міг перетнути дорогу на колісному кріслі. На жаль, не виходило самотужки виїхати на пандус. Кут нахилу не відповідав нормам, тож візок скочувався назад. Так тривало хвилину…
Не витримавши, Марія вискочила з кафе та підбігла до хлопця.
– Почекайте! Зараз допоможу! – звернулася вона до нього.
– Не біда! Не хвилюйтеся! – він зніяковів. – Якщо ваша ласка, то допоможіть. Дякую!
Разом вони здолали перешкоду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847414
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2019
автор: Міла Перлина