Хандра

Рахую  дні    і  години  теж,
Чомусь  хандрі  й  досі  нема  меж,
І  ніжне  сонце,  не  потішить,
Хоч  у  вікно  і    сяйвом  світить.

Ото,  хандра  -  справжній  банний  лист,
Чи  ти  від  неї  і  знайдеш  хист?
Немов  сповита  в  павутинні,
До  хмар  торкнутися  би  синіх.

Й  злетіти  з  ними,  бачити  світ,
Знайомим  слати  -  щирий  привіт,
А  із  обіймів,  як  вирватись?
Визвати  дощ,  з  ним  посміятись.

Змити  б  хандру,  десь  у  небуття,
Щоб  знову  стало  все  до  пуття,
Жити  й  радіти    квітам,  йому,
Відчуть  у  серці    теплу  весну.

Й  відповісти  вже  на  той  дзвінок,
Піти  назустріч  -  лиш  один  крок,
А  він  чекає,  точно  знаю,
Я  ж  від  вагань  дуже  страждаю.

Бажання    є  хандру  прогнати,
Й  як  колись,  вірно  кохати.


                               2016р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846292
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2019
автор: Ніна Незламна