Я не маю забаганок


Ні,  я  не  маю,  ніяких  забаганок,
Лише  бажаю,  стрічать  кожен  світанок,
Світлий,  барвистий    в  вишневій  вишиванці,
Здійнялись  ввись  стрімкі  промені  –  посланці.

Стрічки  злотаві,  мов  феєрверків  іскри,
Чарівне  небо,  у  смужках  гами  хмарки,
Несуть  землиці  звістку,      про  ясний  ранок,
Сріблясті  роси  й  мені  ляжуть  на  ганок.

 У  квітах,  травах,  бурштинові  засяють,
Із  легким  вітром  на  сонечку  заграють,
Як  під  звук  скрипки,  чи  під  фортепіано,
Спів  солов`їний,  то  потрійне  сопрано.

Пробудить  ріки,  ліси,  гаї,  долини,
Дзвінке  звучання,  вже  й  на  очах  сльозини,
Ні,  я  не  маю,  ніяких  забаганок,
 Жага  завжди,  щоб  мирний  бачити  ранок….

Жити  щасливо,  радіти  сонцю,  світу
Добру,  любові,  щоб  все  на  серці  літо.

                             10.07.2019р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2019
автор: Ніна Незламна