Ні, я не маю, ніяких забаганок,
Лише бажаю, стрічать кожен світанок,
Світлий, барвистий в вишневій вишиванці,
Здійнялись ввись стрімкі промені – посланці.
Стрічки злотаві, мов феєрверків іскри,
Чарівне небо, у смужках гами хмарки,
Несуть землиці звістку, про ясний ранок,
Сріблясті роси й мені ляжуть на ганок.
У квітах, травах, бурштинові засяють,
Із легким вітром на сонечку заграють,
Як під звук скрипки, чи під фортепіано,
Спів солов`їний, то потрійне сопрано.
Пробудить ріки, ліси, гаї, долини,
Дзвінке звучання, вже й на очах сльозини,
Ні, я не маю, ніяких забаганок,
Жага завжди, щоб мирний бачити ранок….
Жити щасливо, радіти сонцю, світу
Добру, любові, щоб все на серці літо.
10.07.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2019
автор: Ніна Незламна