Райгородок - село величне,
Засноване дуже давно.
Є прапор і герб свій незвичний -
Здавен знамените воно.
І вихідці з різних народів
У райськім своїм городку
Жили завжди в мирі та згоді,
Життям несли ношу свою.
Містечко собі розвивалось -
Євреї, поляки жили,
Торгівлею люди займались,
Майстри знамениті були.
Ще й нині у парку є клени
І липа старезна цвіте,
Та все навкруги тут зелене –
Палац Мазаракі ще є.
Жили тут заможні дворяни,
Шляхетних приймали гостей.
Про те все сучасні містяни
Дізнались з архівних вістей.
Оздоблення гарні, покрівля -
Маєток заможних вельмож.
Із часом велична будівля
Змінила свій вигляд також.
Немає вже в нас синагоги,
Костьолу в містечку нема.
Падіння були й перемоги,
Та й церква сьогодні нова.
Багато рокі́в проминуло,
Століття пройшло не одне,
А завше до парку манило..
Дубина ще й досі зове.
Місця є у нас відпочити
І, навіть, скупатись в ставку,
Тут можна і рибу ловити,
Грибів назбирати в ліску.
У центрі стоять магазини,
І школа, й дитячий садок,
А в когось якісь там гостини -
Посидіти є де часок.
І люди в нас милі, і щедрі,
І добрі в містечку живуть.
Завжди і привітні, і щирі,
І в гості до себе зовуть.
Як будете ви недалечко,
Проїздом, бо траса тут йде,
Навідайте наше містечко -
Тут ко́жен вам ра́дий буде́.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844829
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2019
автор: Ольга Калина