Ще привітне сонечко нас зігріває,
А вже осінню пахне в повітрі.
Серпнева жара поволі спадає,
Осінь малюється в золотій палітрі.
Плоди зріють п'янким медом,
А на порозі оксамитова пора.
Пахучі трави встеляються пледом,
В яких грається непосидюча дітвора.
Лагідний вітерець колише вербу,
Сонце сховалось у маках червоних.
Промінням відганяє тугливу журбу,
Розмальовує гами в небесах однотонних.
У полі цвіркун співає серенади,
Вода струмочками дзюрчить.
Вона біжить у дивні водоспади,
А вечір втомлений хоче відпочить.
Ще літо ніжиться і нікуди поспішає,
Воно грається серед модрин.
Дивна мелодія сопілки нас втішає,
А вечір влігся серед вітрин.
Місяць і зорі небесами крокують,
Міцна кава парує за столом.
Прокинулись сови, ночами полюють,
А ми любуємось небесним тлом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844724
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.08.2019
автор: Віктор Варварич