Веселку бачу я, в захмареній блакиті
Над хатою барвистим пломенить містком,
В основі тягнуться дроти, немов тяти́ви…
Зелені трави, стигла нива і гайок …
Здається, ось лазур’ю засіяє небо,
Маленький жайворонок випурхне з трави,
Угору швидко підійметься жвавим летом
І защебече дзвінко й весело згори…
Веселка сяє в хмарнім небі на картині…
А я дивлюсь на неї й ніби йду селом
По непомітній у густій траві стежині,
Широким полем, що травою поросло…
12.01.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844625
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2019
автор: Martsin Slavo