Життя з роками стає коротшим
Воно злітає, наче одна мить.
Хто його осідлав, є найбагатшим,
А хтось позаду нього дріботить.
Життя дає нам сподівання,
Дарує світлі й чисті почуття.
Розпалює жагуче кохання,
Вселяє мрії і веде у майбуття.
Життя гартує друзів часом,
Просіює ситом через роки.
Одних прославляє парнасом,
Інших підштовхує у боки.
Одні друзі тьмяніють наче срібло,
Інші сяють золотом через віки.
Найближчі підставляють крило,
Зрадливі дарують тернові вінки.
А ти спіши гідне життя прожити,
Якщо впадеш, підіймайся із колін.
Зумій людяність зловити,
Хай в душі лунає Божий передзвін.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844569
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.08.2019
автор: Віктор Варварич