Лишилось п'ять хвилин, і Неоплан тебе' за тисячу доріг далеких повезе
Стискає серце біль, і сло'ва не сказати
О незбагненна, ти й не знаєш як кохаю я тебе
Як змучуюсь і ночі й дні чекати
Я квіти скромні, польові для тебе назбирав
Вони зів'януть звісно, та про мою любов ще нагадають
Вже їдеш, двері зачиняють, я головного так і не сказав
Тримаю я тебе й не відпускаю
О мила, розумію, будуть ще з тобою дні
І ще не раз тобою буду милуватись
Та не забуду поцілунок губ твоїх
Красу в яку посмів із головою закохатись!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844278
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2019
автор: Witer