А я іще в чарівності купаюсь
Все відчуваю літнєє тепло ,
Останню ніжноту його вбираю
І осява від радощів чоло
Я насолоджуюсь , я всю красу вдихаю
Так заряджаюсь же його теплом ,
Надходить осінь ,хоч і не чекаю
Овіє душу зірваним листом
Навіє сум , печаль вона навіє ,
А так душа не хоче сумувать ,
І , що цікаво -це вона уміє ,
А нам прийдеться , все оце сприйнять
Чому хороше ,швидко так збігає
Закономірність в нього вже така ?
І тільки серце і душа чекає ,
Щоб знов торкнутись літнього тепла .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844199
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик