Біля річки, на горбочку ніченька дрімала,
А я свого, миленько ніжно обіймала,
Дивувалась місяченьку,чом він підглядає,
Марехтять до нього зорі, знають й він кохає.
В річці чистая водиця, а в милого очі,
А я славная дівиця, пригорнусь щоночі,
Соловейка спів лунає, удаль по долині,
Сердець трепіт й миті щастя у кожній хвилині.
Кущ калини прихилився, слухає розмови,
Нас чарує пахка свіжість й зелені діброви,
Плескіт вод нам шепоче, про любов й кохання,
Навіки, для тебе любий, буду зірка рання.
Нічка стріне світаночок, піде у покої,
У очах, його потону й подякую долі,
Ти ж для мене, весь білий світ, як же не любити,
Буду квіткою твоєю, лише вмій цінити.
Біля річки, на горбочку ніченька дрімала,
А я свого, миленько, ніжно обіймала,
Вірю в щастя, вірю в долю, душенька співає,
Нічка й річка поєднали, знаю й він кохає.
02.08.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843912
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2019
автор: Ніна Незламна