Я дуже рідко з вигляду похмура,
Мій настрій іншим складно розгадати,
І хоч в душі тривога і зажура
Я це волію у собі тримати…
Бува на серці так хоч вовком вий!
А прес проблем без жалю з ніг збиває.
Перевантажу блок думок я свій,
І вже для вас знов посмішкою сяю!
Я ці проблеми потім розгребу,
Їх посортую на малі і більші.
Все потім. Нині їм усім табу!
Зберусь з думками і не буде гірше.
Тривого, згинь! Я рішення знайду!
Не колошмать моїми почуттями!
Я з посмішкою до людей іду.
Все інше потім, як прийду до тями….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843843
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.08.2019
автор: Наталка Долинська