важким крилом чоло накрила тінь_
злякала криком моторошну тишу_
ошкірилась_ “кому тебе залишу_
без мене ти_ без яну наче інь”_
>
пряміша за струну_ завжди така_
не гнула хорду попри застороги_
до князя йшла, як йдуть до жебрака,
що просить мідь у куряві дороги_
>
байдужа до хоругв, хрестів та рун,
далека від соромних ритуалів ,
йшла по струні, як жрець іде між трун,
в найтоншій рясі з чорної вуалі_
>
важке крило прибрала_ ще не час
на щось готичне вивертати рими_
пірнула в ніч_ не грюкнувши дверима,
раба зомлілого в священний ввівши транс_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843719
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.08.2019
автор: Ки Ба 1