Летять роки тихенько вдаль,
А пам'ять чудові миті фіксує.
Тривожить думки скрипаль,
Своєю мелодію нас дивує.
Біжать роки, хочеться їх упіймати,
Згадати миті, де щасливими були.
Де нас любили батько й мати,
А ми життєвий досвід здобули.
У тата час втік, його з нами немає,
Залишилась одна, посивіла мати.
Біжить струмок, а час його оминає,
Тільки нам його не наздогнати.
Я птахом лину в синії гори,
До себе додому у рідні Карпати.
Світанкову долину в її простори,
Де навчився свій час цінувати.
Завжди повертаюсь у рідне село,
Там води живильної криниця.
Де роки збігли, наче їх не було,
А в моїх руках ніжиться жар-птиця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843650
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2019
автор: Віктор Варварич