aqua mortua



мовчання  бере  за  живе_
пручання  сумління  лінне_
розріджений  вечір  спливе
розтане  іскриста  піна
римованих  навмання
цих  слів  без  баласту  суті
колюча  суха  стерня
на  ночі  та  сну  розпутті_
>
дрейфуючий  місяць  щез
пророче  торочить  злива
без  синтезу  зайвих  тез
згортається  перспектива
приборкати  впертий  глузд_
пручається  тіні  тіло
остання  з  підступних  муз
вдивляється  всиротіло
як  корінь  вростає  в  лід
вона  визнає  поразку_
стираєш  соромний  слід
вдягаєш  байдужу  маску_

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843449
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.07.2019
автор: Ки Ба 1