Ти свою любов не приховаєш,
Бо вона бринить, як струна.
Дивовижною мелодією лунаєш,
І хмелієш без оксамитового вина.
Твоє кохання горнеться до серця,
Летить птахом в сині небеса.
А очі сяють наче два озерця,
Мене зачарувала твоя краса.
Твоя любов ходить біля мене,
Нектаром у мяких квітах біжить.
Зваблює росою, кличе до себе,
Тривожить душу і житами гомонить.
А я твоєю любов'ю нап'юся,
Пригорнусь до тебе крилом.
Тобою зігріюсь і намилуюся,
Зросту квіткою під твоїм вікном.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843354
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2019
автор: Віктор Варварич