не ти читаєш ці рядки,
а власна тінь тебе читає_
чи всупереч, чи завдяки
крізь кригу сумнів проростає_
>
відлуння сміху / дзвін коси
почвари відчаю й спокути_
хоч раз за вічність ризикнути
піти за спалені мости_
>
не ти вдивляєшся в пітьму,
пітьма милується тобою_
пустих надій тісну тюрму
знесе холодною рікою
>
обридлих / зайвих / мертвих рим,
що згенеровані наосліп_
не ти, нажаль, ведеш цей дослід
за битим дзеркалом кривим_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843299
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.07.2019
автор: Ки Ба 1